В садку дитина поводиться гарно, вихователі її хвалять, а коли ви забираєте її та виходите з подвірʼя садка, то складається враження, немов би дитину підмінили: все їй не так, починає дратуватись або нити з будь-якої причини, поводиться так, ніби дика, бʼється або кусається, хоч раніше такої поведінки не спостерігалось.
Знайомо?
Насправді, це часте явище в дітей, які відвідують садок чи школу. І це не обовʼязково є ознакою того, що в садку відбувається щось погане або ви щось робите не так.
Чому так взагалі відбувається?
1. Коли ваша дитина починає відвідувати садок, то вона перебуває далеко від мами і тата, з чужими людьми та чужими дітьми. І хоч ці люди можуть бути доброзичливими, все одно вони не мама чи тато. Для дитини це важко і тривожно.
2. В садку існує багато правил, яких треба дотримуватися, багато очікувань, наприклад, поводитись тихо, швидко не бігати, не вставати під час заняття, бути спокійними і т.д.
3. Протягом дня у дитини можуть бути події, які викликають певні почуття (суперечки з іншими дітьми, порушення особистих кордонів, образи, фізичні травми, тривога, голод, втома, сенсорне перевантаження). Оскільки її близькі, комфортні люди зараз не тут, то дитині доводиться більшу частину часу стримувати ці почуття в собі.
4. Дитина навіть може не усвідомлювати ці почуття. Вони будуть накопичуватись, рости, поки не настане час, коли ці почуття безпечно вийдуть назовні (біля мами чи тата).
5. Коли дитина потрапляє в безпечне місце, тобто додому біля вас, то вона відчуває себе досить комфортно, щоб вивільнити всі свої стримані емоції.
Як допомогти дитині?
1. Найперше – перестаньте боятись істерик і думати, що істерики – це щось жахливе. В такі моменти – просто будьте поруч. Не сваріть і не карайте. Це природня потреба дитини – виплеснути свої емоції. Це як їсти чи пити. Ви ж не будете сварити дитину за те, що вона хоче їсти.
2. Зʼясуйте тригери. Поспостерігайте за ситуаціями, які викликають істерику. Коли вони найбільше ймовірні. Де вони найчастіше відбуваються? Можливо дитина голодна, втомлена, в неї сенсорне перевантаження, її щось болить?
3. Уникайте тригерів. Можливо дитина голодна і їй потрібні додаткові перекуси (передайте в садок для дитини фрукти, печиво, воду). Можливо вона втомлена і їй потрібно більше сну.
4. Гуляйте після садка. Не спішіть одразу додому. Можливо дитині потрібно випустити пар після напруженого дня. Пограйте разом з дитиною, побігайте. Рух дозволить вивільнити енергію та перезавантажитись (бажано це робити в місці, де мало людей/дітей)
5. Проводьте час з дитиною наодинці. Дитина довго вас не бачила і дуже скучила. Проведіть з нею час, щоб наповнити її контактом з вами: почитайте книжку, візьміть на руки, поговоріть з нею про те, як пройшов день, пообіймайтесь.
6. Не ідіть з дитиною після садка по магазинах чи по інших справах. Дитина і так втомилась від різних сенсорних стимулів. Їй потрібна розрядка, а не ще більше навантаження.
7. Поговоріть з вихователями про особливості дитини. Можливо ваша дитина швидко відчуває сенсорне перевантаження і їй потрібен тихий простір подалі від інших дітей, завчасно попереджати про зміну діяльності або встати під час заняття і походити.
8. Дозвольте дітям плакати. Якщо ви бачите, що дитина починає плакати, то не намагайтесь придушити сльози дитини. Скажіть їй, що це нормально плакати і що ви чуєте її, що ви поруч. Дозвольте їй плакати, поки вона сама не перестане, навіть, якщо оточуючі дивляться на вас. Це допоможе дитині виплеснути фрустрацію.
Нашим дітям потрібна їжа, вода, чистий одяг, обійми та поцілунки. А також, можливість висловити свої емоції.
Перебуваючи у дитячому садочку, вони стримують свої емоції, поки ми знову не будемо поруч, щоб прийняти їх, щоб допомогти їм їх усвідомити.
Істерики після садка – це ознака того, що ваша дитина любить вас і довіряє вам свої великі, часом тривожні та незнайомі емоції. Вона чекає цілий день, щоб поділитись ними з вами.